Налогообложение работы резидента с оффшорной компаниейЮриспруденцияСтатья - Контент-издательство WebTexts


Вход | Контакты
Главная | Статьи | Новости | Пресс-релизы | Интернет ресурсы | Как работает
Главная > Публикации > Юриспруденция

Налогообложение работы резидента с оффшорной компанией


Автор: Роман С.


Щодо оподаткування операцій між резидентом України та компанією, зареєстрованою на Британських Віргінських Островах, повідомляю наступне:

Основними податковими нормативно-правовими актами, чинними на Україні, та що регулюють оподаткування підприємств є:
- Закон України «Про систему оподаткування» – визначає види податків і зборів (обов'язкові платежі), що підлягають сплаті до бюджетів України всіх рівнів та до державних цільових фондів;
- Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» – установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів);
- Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» – регулює оподаткування податком на прибуток;
- Закон України «Про податок на додану вартість» – регулює оподаткування податком на додану вартість;
- Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» – встановлює пільговий режим спрощеного оподаткування єдиним податком за умови дотримання підприємствами та фізичними особами розмірів надходжень грошових коштів на рік (для підприємств – не більше 1 000 000,00 грн., для фізичних осіб – не більше 500 000,00 грн.).

Отже оподаткування операцій з поставки українському підприємству товару (робіт, послуг) компанією, зареєстрованою на Британських Віргінських Островах, в розрізі окремих податків буде наступне:


1.Податок на прибуток

1.1. Відповідно до п.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу … на:
- суму валових витрат платника податку…;
- суму амортизаційних відрахувань…
На загальних умовах ставка податку на прибуток, згідно п.10.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», складає 25% від об’єкту оподаткування.
Таким чином, чим більше валові витрати, тим меншим буде розмір податку на прибуток.

1.2. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. за №77-р, зі змінами від 01.02.2006 р, Британські Віргінські Острови віднесено до Переліку офшорних зон.
Відповідно до п.18.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків від вартості цих товарів (робіт, послуг).
Таким чином, резидент України при оплаті товару, імпортованого офшорною компанією, до свої валових витрат включає не всю вартість товару, а лише її 85%. У зв’язку з чим в наявності штучне збільшення суми податку на прибуток до сплати.

Обійти таке обмеження можна укладенням між українським підприємством та офшорною компанією посередницького договору (договору комісії), за яким українське підприємство виступає посередником (комісіонером) офшорної компанії для перепродажу товару на ринок України.
В цьому випадку згідно п.7.9.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 (оренда/лізинг) цього пункту.
Таким чином, отримані українським підприємством від третіх осіб грошові кошти в оплату товару офшорної компанії не включаються до складу валового доходу підприємства, а тому і не оподатковуються податком на прибуток. При цьому, перерахування коштів на користь нерезидента, розташованого в офшорній зоні, як вартості проданого товару, буде пов'язане не з оплатою вартості товарів (робіт, послуг), а є наслідком виконання обов'язків комісіонера, отже, в цьому випадку спеціальні правила, встановлені п. 18.3 ст. 18 (Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати в розмірі 85%), до українського підприємства не застосовуються.
В підтвердження такого варіанту можна надати лист Державної податкової адміністрації України №4571/6/15-1116 від 11.08.2000 р. «Про податковий облік реалізації авіаквитків», де зазначено наступне: «враховуючи, що при реалізації авіаквитків фірми-нерезидента фірмою-резидентом до останньої не переходить право власності на зазначені авіапослуги, то перерахування коштів на користь нерезидента, розташованого в офшорній зоні, пов'язане не з оплатою вартості товарів (робіт, послуг), а є наслідком виконання обов'язків комісіонера, отже, в цьому випадку спеціальні правила, встановлені п. 18.3 ст. 18 (Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати в розмірі 85%), до фірми-резидента не застосовуються».
Отже спрощений приклад:
- початкова ціна товару офшорної компанії, що імпортується, складає 80 000 000,00 грн.;
- ціна продажу на території України товару офшорної компанії складає 100 000 000,00 грн.;
- комісійна винагорода за продаж товару на території України встановлюється для українського підприємства, наприклад, в розмірі 0,9% від ціни реалізованого товару, а саме: 900 000,00 грн.
- сума податку на прибуток (за ставкою 25 % від об’єкту оподаткування – вартості комісійних послуг) становитиме 225 000,00 грн. ( 900 000,00 грн. * 25%);
- офшорній компанії повертається 100 000 000,00 грн. за її проданий товар;
- прибуток від продажу складає 20 000 000,00 грн. (100 000 000,00 – 80 000 000,00 грн) та оподатковується в офшорній зоні.


1.3. Окремо слід зазначити про необхідність дотримання принципу «звичайності» ціни при оплаті товарів (робіт, послуг).
Так, визначення звичайної ціни надано в п.1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому:
- п.1.20.1 Закону – якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін;
- п.1.20.51 Закону – якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом;
- п.1.20.6 Закону – у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

У випадку імпорту товару (робіт, послуг) офшорною компанією звичайні ціни застосовуються з метою визначення валових витрат платника податку на прибуток. Так, згідно п.7.4.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання. В свою чергу, пунктом 7.4.3. того ж Закону визначено, що положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.
У зв’язку з цим, Державною податковою адміністрацією України надано листа №18349/7/15-1317 від 14.09.2005 р. «Про оподаткування окремих операцій з нерезидентами», де зазначено, що «Особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками, відповідно до Закону є, зокрема, нерезиденти. Таким чином, при здійсненні операцій з нерезидентами, в тому числі зареєстрованими в офшорних зонах, для визначення як доходу, так і витрат платникам податку слід застосовувати положення щодо встановлення звичайних цін, визначення яких встановлено пунктом 1.20 статті 1 Закону».
Таким чином, «надмірне» завищення ціни імпортованого офшорною компанією товару (робіт, послуг) з метою зменшення податкового навантаження є обмеженим необхідністю дотримуватися принципу звичайності ціни такого товару (роботи, послуги).




2.Податок на додану вартість

2.1. Відповідно до п.3.1.2. Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування податком на додану вартість (надалі – ПДВ) є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).
Відповідно до п. 6.1. Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Сплата українським підприємством ПДВ здійснюється в два етапи:
1. Постачальнику товару (роботи, послуги) у складі компенсації ціни при оплаті товару (роботи, послуги).
2. В державний бюджет України при перевищенні в податковому періоді (місяці) податкових зобов’язань над податковим кредитом.
В свою чергу, податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом (п.1.6. Закону України «Про податок на додану вартість»); податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.6. Закону України «Про податок на додану вартість»).
Співвідношення за підсумками податкового періоду загальної маси податкових зобов’язань до загальної маси податкового кредиту визначає – буде ПДВ сплачений платником податку до бюджету або відшкодований платнику з бюджету. Так, згідно п.7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

На підставі п. 7.5.2 Закону України «Про податок на додану вартість» право на податковий кредит, зокрема, для операцій з імпорту товарів у українського підприємства виникає на дату сплати податку за податковими зобов'язаннями відповідно до пп. 7.3.6 цього Закону. Останній же зазначає, що при імпорті товарів податкові зобов'язання виникають на дату надання ввізної митної декларації (ВМД) із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася першою.
Таким чином, податкове зобов'язання і податковий кредит при імпорті товарів відображаються в тому ж самому періоді та підтверджуються ВМД, оформленою відповідно до вимог законодавства, або погашеним податковим векселем (пп. 7.2.7 Закону України «Про податок на додану вартість»). При цьому, згідно п.7.3.8 Закону України «Про податок на додану вартість» попередня (авансова) оплата не змінює податковий кредит і податкові зобов'язання при імпорті.

2.2. Закон України «Про податок на додану вартість» передбачає та відрізняє одне від одного операції, що оподатковуються за ставкою 0%, та операції, що є звільненими від оподаткування ПДВ.
Основна різниця між ними полягає в наступному:
- по операціях за ставкою ПДВ 0% у продавця товарів ( робіт, послуг) податкові зобов’язання залишаються, але за ставкою 0%.
Таким чином, при наявності у українського підприємства податкового кредиту за ставкою 20%, згідно п.7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість» різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту буде мати від’ємне значення. А тому така різниця підлягає відшкодуванню платнику з бюджету.
- по операціях, звільнених від оподаткування, податкових зобов’язань чи податкового кредиту не виникає.

Перелік операцій, що оподатковуються за ставкою 0%, визначений в пункті 6.2. Закону України «Про податок на додану вартість».
Перелік операцій, звільнених від оподаткування, визначений в статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість».
В залежності від обрання офшорною компанією та українським підприємством виду операції може бути визначено відповідний порядок оподаткування операцій між ними.


3.Єдиний податок

3.1. Можливість обрання українським підприємством спрощеної системи оподаткування та сплати єдиного податку замість сплати податку на прибуток та ПДВ, як вже було зазначено вище, передбачено Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Ставки єдиного податку складають:
- для фізичних осіб-підприємців - залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць;
- для юридичних осіб за їх бажанням - 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати ПДВ згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; або 10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Відповідно до п.1 зазначеного Указу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:
- фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;
- юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Привабливість застосування спрощеної системи оподаткування можлива, наприклад, у випадку коли українське підприємство виступає посередником (комісіонером) офшорної компанії при перепродажу товару на ринок України. В цьому випадку кошти, що надходять до платника єдиного податку (комісіонера) за рахунок продажу товарів офшорної компанії є коштами такої офшорної компанії, а не платника єдиного податку. В цьому випадку базою для оподаткування єдиним податку виступає лише комісійна винагорода українському підприємству. З метою залишення українського підприємства на спрощеній системі оподаткування загальна сума комісійної винагороди не повинна перевищувати 1 млн. гривень.

Приклад:
- початкова ціна товару офшорної компанії, що імпортується, складає 80 000 000,00 грн.;
- ціна продажу на території України товару офшорної компанії складає 100 000 000,00 грн.;
- комісійна винагорода за продаж товару на території України встановлюється для українського підприємства, наприклад, в розмірі 0,9% від ціни реалізованого товару, а саме: 900 000,00 грн.
- сума єдиного податку (наприклад за ставкою 10 % суми виручки від реалізації послуг) становитиме 90 000,00 грн. ( 900 000,00 грн. * 10%);
- офшорній компанії повертається 100 000 000,00 грн. за її проданий товар;
- прибуток від продажу складає 20 000 000,00 грн. (100 000 000,00 – 80 000 000,00 грн) та оподатковується в офшорній зоні.
В той же час, не зважаючи на законність зазначеної схеми, слід очікувати певних суперечок з податковими органами України, оскільки Державна податкова адміністрація України досить критично ставиться до оптимізації оподаткування, а мінливі роз’яснення її керівництва, на жаль, не завжди відповідають чинному законодавству України.

Окремо слід зазначити, що чинне законодавство України містить певні обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування, а саме:

Вид обмеження Підстава
Щодо обсягу виручки від реалізації
Для фізичних осіб обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. Абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»
Для юридичних осіб обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн. Абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»
Щодо чисельності працівників
Для фізичних осіб у трудових відносинах, включаючи членів сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб Абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»
Для юридичних осіб середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб Абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»
Щодо розрахунків
Не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами Абз. 6 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»
Щодо суб'єктів та видів діяльності
Довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи Ст.2 Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва»
Ст.7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»
Суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам – учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків Абз. 4 ст. 7 Указу Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»
Суб'єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами Ст.7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»
Не можуть займатися: виробництвом підакцизних товарів;
• експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів;
• оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів Абз. 5 п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України»
Діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язана із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі)

Обмін іноземної валюти Aбз. 4 п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України»
Спільна діяльність, визначена п. 7.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Абз. 6 ст. 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»
Видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення

Оптова, роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» Абз. 6 п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України»
Діяльність з перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату (тобто діяльність осіб, що є дилерами у розумінні пп. «б» п. 82.2 ст. 82 Закону України «Про податок на додану вартість») Пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату»





4. Акцизний збір

4.1. Відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування», до переліку загальнодержавних податків і зборів належить акцизний збір.
Згідно ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).
Згідно ст.2.зазначеного Декрету, платниками акцизного збору є будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій.

В свою чергу ставки акцизного збору в залежності від виду товару визначаються наступними законами України:
- Закон України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» від 11.07.96 р. № 313/96-ВР – щодо пива, бензину, палива та інше.
- Закон України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» від 07.05.96 р. № 178/96-ВР.
- Закон України «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» від 06.02.96 р. № 30/96-ВР.
- Закон України «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них» від 24.05.96 р. № 216/96-ВР.


5.Пільги

Окремо слід зазначити про наявність певних пільг по операціях з нерезидентами:
1. Закон України «Про Єдиний митний тариф» містить статтю 19, де зазначено 22 операції, що звільнені від мита (ввізного, вивізного).
Однією з таких операцій, наприклад, є передбачена пунктом ю) ч.1 ст.19 Закону України «Про Єдиний митний тариф», де звільняються від ввізного мита – тимчасово, до 1 січня 2011 року, обладнання та комплектуючі вироби до нього товарних груп 84, 85, 90 УКТ ЗЕД, які не виробляються в Україні та ввозяться на митну територію України промисловими підприємствами, а також основні фонди, матеріали, обладнання, устаткування та комплектуючі вироби, крім підакцизних товарів, які ввозяться промисловими підприємствами з метою створення нових виробництв із впровадженням енергозберігаючих технологій, у тому числі ввезення таких товарів як внесків до статутних фондів цих підприємств.
Група 84 - Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини;
Група 85 - Електричні машини та обладнання, їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку; телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя;
Група 90 - Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя.

2. Закон України «Про податок на додану вартість» містить ряд пільг щодо оподаткування податком на додану вартість:
- пункт 6.2., де визначений перелік операцій, що оподатковуються за ставкою 0%;
- статтю 5, де визначений перелік операцій, звільнених від оподаткування ПДВ. При цьому останніми змінами до Закону України «Про податок на додану вартість» звільнено від оподаткування: тимчасово, до 1 січня 2011 року, основних фондів, матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих виробів (крім підакцизних товарів) промисловими підприємствами, які створюють нові виробництва із впровадженням енергозберігаючих технологій, у тому числі ввезення таких товарів як внесків до статутних фондів цих підприємств. Порядок ввезення, перелік таких підприємств та товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України (пункт 5.18.3. Закон України «Про податок на додану вартість»).

3. Закон України «Про режим іноземного інвестування» надає пільги іноземним інвесторам при вкладенні ними майнових та інтелектуальних цінностей в розташовані в Україні об'єкти інвестиційної діяльності.
Таким пільгами є:
- ч.1 ст.18 - майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом;
при цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації;
вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначене майно зараховане на баланс підприємства і податковою інспекцією за місцезнаходженням підприємства зроблена відмітка про це на примірнику векселя.
- ч.2 ст.19 - продукція підприємств з іноземними інвестиціями не підлягає ліцензуванню (ліцензування – надання дозволу на експорт/імпорт протягом певного періоду часі) і квотуванню (квотування - встановлення граничних обсягів експорту/імпорту товару) за умови її сертифікації як продукції власного виробництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
- ст.10 - іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями, відповідно до законодавства України;
усі понесені витрати та збитки іноземних інвесторів, завдані їм внаслідок дій, зазначених у статті 9 та частині першій цієї статті, повинні бути відшкодовані на основі поточних ринкових цін та/або обгрунтованої оцінки, підтверджених аудитором чи аудиторською фірмою;
Компенсація, що виплачується іноземному інвестору внаслідок дій, зазначених у частині першій цієї статті, визначається на час фактичного здійснення рішення про відшкодування збитків. Сума компенсації повинна виплачуватись у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в будь-якій іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті відповідно до законодавства України. З моменту виникнення права на компенсацію і до моменту її виплати на суму компенсації нараховуються відсотки згідно з середньою ставкою відсотка, за яким лондонські банки надають позики першокласним банкам на ринку євровалют (ЛІБОР).

6. Зауваження:

З огляду на включення Кабінетом Міністрів України Британських Віргінських Островів до Переліку офшорних зон пряме використання офшорної компанії, зареєстрованої на Британських Віргінських Островах, на сьогоднішній день в Україні не бажане, оскільки:
1. Як вже зазначалось вище, в операціях з такими офшорними компаніями в валові витрати українського підприємства включається не вся вартість оплати товару офшорної компанії, а лише її 85%, що наслідком має завищення сум податку на прибуток.
2. Операції українських підприємств з офшорними компаніями підлягають суворому фінансовому моніторингу.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень, та має одну або більше ознак, визначених цією статтею:
…переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон…
До суб’єктів фінансового моніторингу відповідно до ст.4 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» відносяться серед інших банки, страхові та інші фінансові установи.
Сутність фінансового моніторингу полягає у наступному:
- ст.7 - перед або після здійснення фінансової операції суб'єкт первинного фінансового моніторингу з'ясовує можливість віднесення її до фінансової операції, що відповідно до цього Закону підлягає фінансовому моніторингу. У разі виявлення такої фінансової операції, вона підлягає реєстрації відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу. Для цього в реєстрі фіксується особа, що здійснює фінансову операцію, вид фінансової операції та підстави для її здійснення, дата та сума;
суб'єкт первинного фінансового моніторингу (банк) має право відмовитися від забезпечення здійснення фінансової операції у разі встановлення, що ця фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та зобов'язаний ідентифікувати і повідомити Уповноважений орган (Державний комітет фінансового моніторингу) про осіб, що здійснюють зазначену фінансову операцію, та її характер.
- Пункт 5 Порядку взяття на облік Державним комітетом фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. №646 – з метою обліку фінансової операції, що підлягає обов’язковому моніторингу до інформаційної системи вносяться відомості щодо:
 особи, яка здійснила фінансову операцію, та у випадках, передбачених законодавством, особи, від імені або за дорученням якої здійснено фінансову операцію або яка є вигодоодержувачем, які встановлені в результаті ідентифікації відповідно до статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом";
 інших осіб - учасників фінансової операції;
 виду фінансової операції;
 суми, на яку здійснюється фінансова операція;
 валюти, в якій здійснюється фінансова операція;
 підстав для здійснення фінансової операції;
 інших фінансових операцій, пов'язаних з обліковуваною (у разі наявності);
 ознак, за якими фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу;
 додаткової інформації з приводу мотивованої підозри стосовно того, що фінансова операція здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
 дати та часу здійснення або відмови від здійснення фінансової операції;
 дати та часу надіслання повідомлення про фінансову операцію;
 суб'єкта первинного фінансового моніторингу, його відокремленого підрозділу та працівника, що провів реєстрацію операції.
- ст.13 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» - Уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань за наявності достатніх підстав, що фінансова операція може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, надає до правоохоронних органів, згідно з компетенцією, відповідні узагальнені матеріали;
- правоохоронні органи на підставі отриманих від Уповноваженого органу узагальнених матеріалів про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, вправі здійснювати перевірки учасника такої фінансової операції.

Враховуючи вищевикладене, в нашому випадку цікавим може бути участь офшорної компанії Британських Віргінських Островів у зв’язці з заснованою нею торговою компанією Великобританії, де компанія з Великобританії укладає необхідні контракти з українською компанією. Привабливість такої схеми полягає у:
1. Відсутності Великобританії у Переліку офшорних зон, затвердженому Кабінетом Міністрів України;
2. Здійсненні операцій українським підприємством з компанією, що не офшорною.
3. Наявністю податкової конвенції між Великобританією та Британськими Віргінськими Островами.


06.04.2009 р.


Роман С.

Статьи в разделе

По каким критериям лучше подбирать квалифицированного юриста

Выход за рамки законодательных норм всякий раз чреват серьезными неприятностями. Даже пребывая вполне законопослушным и социально ответственным человеком, можно переступить какую-нибудь законодательную норму.

Перевод закона Украины о пенсии на русский язык

Приведен перевод на русский язык статей 40...45 из закона Украины о пенсии

Окажем помощь в разрешении на трудоустройство для иностранцев

Согласно постановленным решениям с 5 июля 2013 года Кабинета Министров Украины, процедур регистрации на официальное трудоустройства иностранца значительно упростилась. Неутешительная практика показывает, что быстрому решению этой проблемы вряд ли найдется столь же быстрое оформление.

Регистрация ООО или регистрация ИП, есть над чем подумать и что сравнить?

Регистрация ООО является самой распространённой организационно правовой формой для ведения бизнеса регистрируемого в налоговой инспекции, далее в рейтинге регистраций на второй строчке расположились индивидуальные предприниматели сокращенно ИП.

Случай из адвокатской практики - рента

Адвокат Петр Домбровицкий (фрагмент интервью): «Согласно статье 583 ГК, одна сторона договора ренты (получатель ренты) передает в собственность другой стороне (плательщику ренты) свое имущество. В обмен на полученное имущество плательщик ренты обязуется периодически выплачивать получателю ренту - в виде определенной денежной суммы либо предоставления средств на его содержание в иной форме. Для пожилых людей, подписавших договор ренты под свою квартиру, «иной формой» кроме денег могут быть, например, продукты, лекарства, услуги по обеспечению хозяйственных нужд или медицинскому уходу», - объясняет адвокат Петр Домбровицкий. – «Обращаю внимание на то, что в случае, когда под выплату ренты передается недвижимость, статья 584 ГК РФ требует обязательной государственной регистрации договора ренты. Как раз этот момент и защищает человека, отдающего свою квартиру по договору ренты, от возможных злоупотреблений со стороны плательщика ренты. Регистрируя сделку, государство обязуется удостовериться в законности указанных в договоре условий и обеспечить чистоту процедуры».

 
Добавить
Добавить статью
Добавить новость
Добавить пресс-релиз
Добавить ссылку

Тэги

Новые авторы
Рекламное Агентство ASTRA
Юрий Шаталин
Наталья Урусова
icg.kiev
Володя Антонов
Сергій Караванець
Кристина Осипова
eurasia
Элли Лордон
Елена Ломова
Анна Якименко
Оксана Иванова
Иван Кусков
Анастасия Воронова
Владимир Макаров
Марина Демкина
Александр Левин
Oleg Bondarenko
Дарья Олейникова
Евгений Илларионов
Станислав Саранцев
Alex Borisov
Александр
Владислав Корнеев
Камилла Багирова
Влад Лебедь
Андрей Стадник
Катерина Холодило
Александр Бескудников

Рассылки
Подписка на рассылки
Email:

Ваше имя:


Партнеры


© Copyright 2006. WebTexts. Тексты, представленные на этом сайте, могут свободно распространяться при условии сохранения ссылок на автора.



Рускаталог.ком - каталог русскоязычных сайтов Украина онлайн МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов