Сіньковський запропонував нову концепцію створення стратегічних резервів УкраїниСтатья - Контент-издательство WebTexts


Вход | Контакты
Главная | Статьи | Новости | Пресс-релизы | Интернет ресурсы | Как работает

Сіньковський запропонував нову концепцію створення стратегічних резервів України



Закон України «Про державний матеріальний резерв» введено в дію 22.02.1997 р. До його введення в дію відносини у сфері державного матеріального резерву регулювались постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.1992 № 280-05, положення якої за своїм змістом в основному відповідають діючій редакції Закону України «Про державний матеріальний резерв». Структурні зміни законодавства України (введення 01.01.2004 р. в дію Господарського та нової редакції Цивільного кодексів України), обґрунтовують необхідність побудови системи резервування, як пріоритетного напрямку державної політики, на принципово нових засадах функціонування.

Враховуючи критичний стан та невідповідність сучасним потребам системи державного резерву для забезпечення стратегічних потреб держави доцільно побудувати таку модель резервування, яка передбачала б участь у ньому суб'єктів господарювання всіх форм власності. Зазначені структурні зміни обґрунтовують необхідність введення та подальшого застосування терміну «стратегічний резерв», який поєднує резерви держави та резерви суб'єктів господарювання. Таке поєднання застосовується в 16 державах ЄС.

Мета Концепції

Метою Концепції є створення ефективної моделі управління стратегічними резервами України шляхом реформування діючої системи державного матеріального резерву.

Державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених Законом України «Про державний матеріальний резерв».

Державний резерв призначається для: забезпечення потреб України в особливий період; надання державної підтримки окремим галузям народного господарства, підприємствам, установам і організаціям з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнення диспропорції між попитом і пропонуванням на внутрішньому ринку та участь у виконанні міждержавних договорів; подання гуманітарної допомоги; забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Для реалізації Концепції необхідно:

- виявити недоліки діючої системи державного резерву в Україні;

- проаналізувати європейський досвід державного резервування;

- визначити оптимальний варіант реформування діючої системи державного матеріального резерву;

- створити ефективну модель управління стратегічними резервами України.

Недоліки діючої системи державного резерву

Основними недоліками функціонування діючої системи державного резерву є:

1. Відсутність методики визначення номенклатури матеріальних цінностей державного резерву і розрахунку норм їх накопичення;

2. Невідповідність фактичної наявності матеріальних цінностей державного резерву затвердженим рівням накопичення:

з 38 найменувань номенклатури затвердженим обсягам накопичення відповідає обсяг запасів лише за 17 найменуваннями, за 16 - він нижчий, а за 1 - вищий за затверджений обсяг накопичення, за 4 найменуваннями продукції резерв не створено зовсім;

3. Збитковий характер операцій з матеріальними цінностями державного резерву. Так,

- для освіження матеріальних цінностей необхідно постійно залучати додаткові кошти для покриття різниці між ціною реалізації матеріальних цінностей, що у результаті довготривалого зберігання втратили якісні показники, та ціною закупівлі аналогічних за асортиментом нововиготовлених матеріальних цінностей;

- на закупівлю аналогічної продукції спрямовується не всі одержані від реалізації кошти, оскільки їх частина (10 %) спрямовується для
забезпечення видатків спеціального фонду на відшкодування витрат відповідальних зберігачів, пов'язаних із зберіганням запасів держрезерву.

Приведення обсягу матеріальних цінностей державного, в тому числі мобілізаційного резерву до затверджених рівнів накопичення потребує не менше ніж 30 млрд. грн.

Таким чином, враховуючи відсутність бюджетного фінансування та тенденції попередніх років (за період з 1992 року по 2009 рік запаси паперу зменшилися у 28 разів, палива для реактивних двигунів - у 100 разів, жерсті - у 40 разів, олії - у 30 разів, масел моторних - у 10 разів, дизельного палива - у 6,3 рази, консервів м'ясних - у 5,9 рази) наявні запаси державного резерву закінчаться за 1-2 роки повністю;

4. Економічна недоцільність утримання збиткових державних підприємств та організацій, що належать до сфери управління Держкомрезерву.

Запаси матеріальних цінностей зберігаються на підприємствах та організаціях, що належать до сфери управління державного резерву, а також близько 800 пунктах відповідального зберігання.

Обсяги фінансування організацій системи державного резерву для його обслуговування мають тенденцію до зростання: у 2006 році - 27428,2 тис. грн. по загальному фонду та 30427,0 тис. грн. - по спеціальному; у 2007 році - 30 620,0 тис. грн. - по загальному фонду та 48 935,0 тис. грн. - по спеціальному; у 2008 році - 39 975,2 тис. грн. - по загальному фонду та 37 910,0 тис. грн. - по спеціальному; у 2009 році - 36328,6 тис. грн. - по загальному фонду та 45690,0 тис. грн. - по спеціальному.

Середній відсоток завантаженості суб'єктів господарювання системи державного резерву не перевищує 15 %. Практично усі підприємства та організації, що входять до сфери управління Держкомрезерву, побудовані з

урахуванням досягнень науки і техніки в часи радянської влади. Їх виробничі потужності є фізично зношеними та не відповідають вимогам сучасності (енергозберігаючі технології виробництва, якість продукції тощо), що робить їх неконкурентоспроможними на ринку товарів і послуг.

5. Управління запасами, необхідними для забезпечення державних потреб, не має системного характеру, оскільки функції по їх формуванню та використанню не обґрунтовано розпорошені між міністерствами, відомствами та суб'єктами господарювання (Держкомрезерв, Міністерство оборони, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство палива та енергетики, НАК «Нафтогаз України», Аграрний фонд, ДАК «Хліб України», НАК «Надра України»).

6. Обмеженість прав Держкомрезерву для здійснення господарської діяльності, відповідно до діючого бюджетного законодавства, унеможливлює накопичення матеріальних цінностей державного резерву шляхом участі в товарних операціях на ринку.
Визначення оптимального варіанта
створення стратегічних резервів

Створення стратегічних резервів може відбуватися за декількома варіантами. При цьому необхідно визначити ймовірні ризики їх впровадження та функціонування в Україні.

1. Перший варіант (поточний) - подальше функціонування системи державного матеріального резерву в межах діючого законодавства.

Наявні запаси державного матеріального резерву закінчаться за 1-2 роки повністю.

2. Другий варіант (бюджетний) - подальше функціонування системи державного матеріального резерву виходячи з реальних обсягів бюджетного фінансування. В цьому випадку необхідно привести номенклатуру та обсяги накопичення державного, в тому числі мобілізаційного, резерву у відповідність з фактичним бюджетним фінансуванням.

Ризики функціонування системи державного матеріального резерву за таким варіантом очевидні: номенклатура матеріальних цінностей державного резерву буде зменшена, в результаті чого постане необхідність скорочення мобілізаційного плану, перегляду військової доктрини виходячи з реальних фінансових можливостей. Така ситуація призведе до виникнення загроз національній безпеці України.

3. Третій варіант (відомчий) передбачає виконання завдань, що належать до функціональних повноважень Комітету, крім усунення диспропорцій між попитом та пропонуванням на ринку, іншими органами виконавчої влади. При цьому, враховуючи відсутність фінансування, стратегічний запас матеріально-технічних та сировинних ресурсів буде відсутній, а функція стабілізації ринку може бути замінена функцією прямого державного регулювання цін.

Функціонування системи державного матеріального резерву без створення спеціально уповноваженого на це органу має місце в Бельгії, Італії, Туреччині. У Швеції формування та використання державних матеріальних резервів здійснюється на регіональному рівні. Зокрема, функція формування та використання матеріальних резервів (промислове обладнання, будівельні матеріали, медичне устаткування, ліки, паливо та продукти харчування) покладена на муніципалітети. Матеріальний резерв в Угорщині формується відомствами - розпорядниками резерву економічної безпеки, відповідальними за конкретну номенклатуру резервування, та підприємствами, уповноваженими здійснювати накопичування, збереження та реалізацію резерву за конкретною номенклатурою, зокрема: резерв зернових культур, олії, цукру та борошна формує Міністерство землеробства і розвитку територій; резерв засобів захисту від техногенних та природних катастроф (засобів хімічного та радіаційного захисту, мішків для піску, резинових чобіт, факелів, свічок, понтонних мостів, плавзасобів тощо) - Міністерство економіки; резерв енергетичного вугілля - Міністерство енергетики; резерв нафти і нафтопродуктів - Спілка заготівельників нафти та нафтопродуктів; резерв природного та скрапленого газу - Національна нафтова компанія MOL; резерв засобів боротьби з природними та техногенними катастрофами, матеріалів для пошиття, спецодягу та спецвзуття - Міністерство внутрішніх справ та Міністерство оборони; резерв ліків та лікувальних препаратів - Міністерство охорони здоров'я.

Передача повноважень по формуванню, обслуговуванню, зберіганню матеріальних цінностей, номенклатура яких формується Міністерством охорони здоров'я та Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи профільним міністерствам є доцільним з огляду на специфіку використання таких матеріальних цінностей.

Ризиками зазначеного варіанту є впровадження неринкових методів регулювання ціни при задоволенні потреб споживачів, що порушуватимуть законні права та інтереси виробників.

4. Четвертий варіант (ліцензійний) пов'язаний із здійсненням державного регулювання обсягів реалізації товарів відповідно до помісячних річних балансів їх споживання в територіальному розрізі. Даний метод передбачає введення спеціального режиму обігу товарів, річна амплітуда коливання цін на які перевищує 20% (цукор, нафтопродукти тощо). Торгівля даними товарами має здійснюватись виключно на підставі ліцензії, якою будуть визначатись обсяги та періоди реалізації.

Реалізація вказаного методу усуне потенційні можливості для вчинення антиконкурентних узгоджених дій учасниками ринку товарів, сприятиме зближенню ціни пропозиції до ціни попиту.

Ризиками зазначеного варіанту є те, що регулювання обсягів реалізації не стимулює виробництво продукції.

5. П'ятий варіант (резерви суб'єктів господарювання) передбачає обов'язкове створення виробником власного резервного запасу готової продукції, яким держава у разі необхідності може розпорядитися з наступним відшкодуванням його вартості за справедливими цінами, що існували на момент стабільності ринку.

Так, за законодавством Швейцарії та Литви обов'язкові запаси матеріальних ресурсів накопичуються і зберігаються в обов'язковому порядку суб'єктами господарювання, які займаються виробництвом і оптовими продажами, незалежно від їх форми власності. Обов'язкові запаси матеріальних ресурсів можуть бути використані за рішенням державних органів для мобілізаційних потреб, для функціонування економіки і системи цивільної оборони у випадку мобілізації, надзвичайних ситуацій і економічних загроз, з подальшою їх оплатою з коштів державного бюджету.

Ризиками зазначеного варіанту є ймовірна невідповідність власних запасів готової продукції суб'єктів господарювання стратегічним потребам держави в частині номенклатури та кількості.

6. Шостий варіант (товарний кредит) передбачає, на відміну від попереднього варіанту, накопичення резервного запасу готової продукції на підприємствах-виробниках за рахунок бюджетних коштів, а його утримання - за рахунок коштів виробника готової продукції.

Так, в Польщі, наприклад, зобов'язання по формуванню стратегічних запасів палива та мастильних матеріалів покладаються на усіх суб'єктів діяльності у паливно-енергетичному секторі. З цією метою створено спеціальний державний «Реєстр виробників, зберігачів та імпортерів палива», нагляд за веденням якого здійснює Агенція матеріальних резервів. Кожен із перерахованих у названому Реєстрі суб'єктів має обов'язок за свої власні кошти утримувати для державних стратегічних потреб запас палива та паливно-мастильних матеріалів, еквівалентний обсягу власного середнього семиденного виробництва або імпорту.

Ризиками зазначеного варіанту є те, що створення такого запасу потребує відповідного фінансування.

7. Сьомий варіант (оптимальний) - поєднує окремі елементи попередніх варіантів та мінімізує їх недоліки.

Для його реалізації необхідно:

- визначити призначення і структуру стратегічних резервів;

- визначити організаційно-правову форму управління стратегічними резервами. При цьому необхідно виключити дублювання тотожних повноважень іншими міністерствами, відомствами чи суб'єктами господарської діяльності.

Сучасна економіка України характеризується процесами адаптації до глобалізації в умовах світової фінансової кризи та необхідністю внутрішньої структурної перебудови і переходу до нового технологічного рівня на основі розвитку інноваційного сектору. Тому політика державного резервування повинна розглядатись як невід'ємна частина макроекономічної політики.

На відміну від російського законодавства в Законі України "Про державний матеріальний резерв" відсутнє пряме призначення державного резерву для здійснення регулятивного впливу на ринок. Проте, усунення диспропорцій між попитом та пропонуванням на внутрішньому ринку, що є сьогодні одним із призначень державного резерву відповідно до діючої редакції закону, можливе лише при застосуванні ринкових механізмів. Наприклад, для уникнення наслідків ажіотажного попиту ефективним є наповнення ринку шляхом здійснення товарних інтервенцій, а наслідків сезонних коливань (падіння) ціни - фінансових.

Виходячи з цього, організаційно-економічний механізм використання стратегічних резервів має бути побудований із врахуванням необхідності економічної підтримки вітчизняних товаровиробників і непрямого регулювання цін на товарних ринках шляхом застосування товарних та фінансових інтервенцій без втрат коштів державного бюджету.

Таким чином, враховуючи соціально-економічні тенденції в Україні, стратегічні резерви повинні призначатись для:

- забезпечення потреб України в особливий період;

- надання державної підтримки суб'єктам господарювання, які виробляють матеріальні цінності номенклатури стратегічних резервів у разі тимчасових порушень термінів постачання сировини, комплектуючих, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсів;

- стабілізації економіки;

- здійснення регулятивного впливу на ринок;

- участь у виконанні міждержавних договорів;

- надання гуманітарної допомоги.

Для виконання зазначених призначень стратегічний резерв повинен включати:

1. Державний резерв:

- мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв'язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв'язку. Номенклатура мобілізаційного резерву повинна включати готову продукцію, а не сировину чи комплектуючі.

- стабілізаційний резерв - запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для надання державної підтримки, стабілізації економіки, здійснення регулятивного впливу на ринок, участі у виконанні міждержавних договорів та надання гуманітарної допомоги. Номенклатура стабілізаційного резерву повинна включати до 15 біржових позицій, наявність чи відсутність яких може впливати на динаміку ринку та соціальні процеси.

2. Резерви суб'єктів господарювання - резервні запаси виробників або їх уповноважених представників, експортерів та імпортерів, створені відповідно до договорів державного резервування, укладення яких є обов'язковим. Обсяги такого резервування визначатимуться Кабінетом Міністрів України та складатимуть не більше 5% річного обсягу виробництва, експорту чи імпорту суб'єкта господарювання.

Державний резерв може поповнюватись резервами суб'єктів господарювання шляхом придбання запасів відповідно до договорів державного резервування.

В особливий період держава може розпорядитися резервами суб'єктів господарювання з відшкодуванням їх вартості після закінчення такого періоду.

Таким чином, стратегічний резерв створюватиметься на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності відповідно до завдань, визначених Кабінетом Міністрів України.

Модель управління стратегічними резервами України

Сьогодні деякі системні проблеми функціонування Держкомрезерву:

- значна кредиторська заборгованість, яка призводить до регулярних арештів рахунків Держкомрезерву та численних стягнень матеріальних цінностей державного резерву;

- існуючі тенденції скорочення запасів державного резерву та майже повна відсутність фінансування операцій з матеріальними цінностями державного резерву;

- неефективне управління запасами державного матеріального резерву через наявні обмеження бюджетного законодавства,

унеможливлюють подальше його функціонування.

Тому доцільно наділити функціями та повноваженнями у сфері державного резервування іншу новостворену юридичну особу, яка буде заснована державою та наділена повними господарськими повноваженнями. Наприклад, Державна акціонерна компанія «Стратегічні запаси України» (далі - Компанія).

Діяльність Компанії контролюватиметься, спрямовуватиметься та координуватиметься Держкомрезервом.

При утворенні Компанії передати на її баланс майно деяких підприємств, установ та організацій, що входять до сфери управління Держкомрезерву, Міністерства оборони України, ДАК «Хліб України» (дочірнє підприємство «Одеський портовий елеватор), НАК «Надра України».

Підприємства, установи та організації, майно яких недоцільно передавати на баланс такої Компанії необхідно приватизувати із подальшим спрямуванням коштів на накопичення матеріальних цінностей державного резерву. Підприємства, установи та організації, майно яких було передано на баланс Компанії необхідно ліквідувати.

Передати залишки запасів матеріальних цінностей державного, в тому числі мобілізаційного, резерву на баланс Компанії. Матеріальні цінності державного резерву, а в особливий період - стратегічного, використовуватимуться за призначенням на підставі рішень Кабінету Міністрів України.

Встановити, що майно Компанії, її структурні підрозділи, земельні ділянки, на яких вони будуть розміщені, не підлягатимуть приватизації та іншим видам відчуження.

Компанія має реалізовувати наступні функції та повноваження:

- забезпечення формування, зберігання, освіження (поновлення), поповнення, використання за призначенням та обслуговування стратегічного резерву;

- здійснення операцій з матеріальними цінностями стратегічного резерву. При цьому прибуткові операції, у разі оперативної необхідності, здійснюватимуться без обов'язкового застосування торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Прибуток від таких операцій використовуватиметься на обслуговування (в тому числі освіження та зберігання) та поповнення запасів стратегічного резерву;

- укладати договори державного резервування із суб'єктами господарювання (виробниками, представниками виробників, імпортерами та експортерами) та здійснювати розрахунки;

- здійснює за рішенням Кабінету Міністрів України заходи регулятивного впливу на ринок;

Компанія повинна нести відповідальність за здійснення операцій з матеріальними цінностями стратегічного резерву.

Функції та повноваження Держкомрезерву:

- забезпечувати формування державної політики щодо створення, розміщення, зберігання, поповнення та використання запасів стратегічного резерву та здійснює контроль за її реалізацією;

- організовувати формування, зберігання і обслуговування стратегічного резерву;

- розробляти пропозиції до законодавства України та вносити їх в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;а

- розробляти пропозиції до проекту Державного бюджету України на наступний рік у частині структури видатків на забезпечення функціонування стратегічного резерву;

- забезпечувати за рішенням Кабінету Міністрів України здійснення заходів регулятивного впливу на ринок;

- видавати ліцензії на здійснення торгівлі окремими видами товарів на території України. Ліцензування торгівлі деякими видами товарів, наприклад, цукром, попереджатиме вчинення учасниками ринку антиконкурентних узгоджених дій (картельних змов тощо). При цьому ліцензія дозволятиме реалізацію товарів в певному обсязі та періоді часу за вільними цінами, враховуючи річні баланси в помісячному розрізі їх споживання);

- встановлювати порядок розроблення номенклатури матеріальних цінностей державного резерву, рівнів накопичення та незнижуваного запасу;

- застосовувати фінансові санкції.

Нормативно-правові акти Держкомрезерву щодо порядку і умов поставки (закладення), зберігання і відпуску матеріальних цінностей стратегічного резерву, зареєстровані в порядку, встановленому законом, є обов'язковими для міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, постачальників і відповідальних зберігачів незалежно від форм власності.
Очікувані результати

Реалізація Концепції забезпечить:

- нормативно-правове врегулювання питань щодо створення стратегічних резервів, зокрема стосовно визначення джерел фінансування та закріплення за державою провідної ролі у створенні таких резервів;

- створення ефективної моделі управління стратегічними резервами;

- удосконалення ефективних механізмів регулятивного впливу на економіку;

- впровадження правових механізмів проведення прибуткових операцій з матеріальними цінностями стратегічного резерву з подальшим спрямуванням коштів від їх проведення на накопичення матеріальних цінностей стратегічного резерву.



Реалізація Концепції дасть змогу:

- підвищити рівень економічної безпеки держави;

- стабілізувати коливання внутрішніх цін на товари, наявність чи відсутність яких може впливати на динаміку ринку та соціальні процеси;

- забезпечити ефективну роботу національної економіки в період кризових явищ.



Розробник Концепції Сіньковський М.І.

Вказана Концепція не знайшла підтримки в уряді Тимошенко Ю.В., однак я думаю, що це єдиний шлях до відродження діяльності Державного комітету України з державного матеріального резерву без додаткових затрат бюджетних коштів і маю надію, що дана Концепція найде підтримку у теперішнього Президента нашої країни Віктора Федоровича Януковича.

З повагою,

Слідчо - арештований

Дніпропетровським СІЗО Сіньковський М.І.

Р.S. І попрошу охочих створювати «козлов отпущения» не скидати дану статтю з інтернет - сітки і не розміщувати взамін неї статті, що обливають мене багном.

pr agency

Статьи в разделе

Количество загруженных приложений в мире достигнет 210 млрд в 2017 году

156 миллиардов – именно столько приложений инсталлировали на свои гаджеты пользователи мобильных устройств в прошлом году. Предполагается, что в 2017 году количество загруженных приложений в мире достигнет 210 млрд, а доход от них превысит $63 млрд. согласно прогнозу Google.

Как выбрать компанию для разработки интернет-магазина

Читайте в обзоре компании Skywell, которая специализируется на веб- и мобильной разработке.

Жилой комплекс «Новая Англия» получил оценку «Отличная надежность» в рейтинге надежности агентства IBI-Rating

Рейтинговое агентство IBI-Rating присвоило жилому комплексу «Новая Англия» рейтинг надежности строительства на уровне 5 – «Отличная надежность».

Microsoft придумали, как трогать предметы в VR!

NormalTouch и TextureTouch разработали исследователями Хрвое Бенко, Кристиан Хольц, Майк Синклер и Эйал Офек. Контроллеры отслеживают и захватывают движения, в зависимости от поверхностей и объектов, с которыми Вы взаимодействуете в виртуальном мире.

Эксперты: Через 2-3 года возможен резкий рост цен на недвижимость

Как утверждают эксперты, на рынке Москвы и Подмосковья ближайшие несколько лет не будет ощущаться нехватки предложений недвижимости, однако через 2-3 года возможно формирование дефицита строящихся объектов, которое приведет к росту стоимости квадратного метра.

 
Добавить
Добавить статью
Добавить новость
Добавить пресс-релиз
Добавить ссылку

Тэги

Новые авторы
Рекламное Агентство ASTRA
Юрий Шаталин
Наталья Урусова
icg.kiev
Володя Антонов
Сергій Караванець
Кристина Осипова
eurasia
Элли Лордон
Елена Ломова
Анна Якименко
Оксана Иванова
Иван Кусков
Анастасия Воронова
Владимир Макаров
Марина Демкина
Александр Левин
Oleg Bondarenko
Дарья Олейникова
Евгений Илларионов
Станислав Саранцев
Alex Borisov
Александр
Владислав Корнеев
Камилла Багирова
Влад Лебедь
Андрей Стадник
Катерина Холодило
Александр Бескудников

Рассылки
Подписка на рассылки
Email:

Ваше имя:


Партнеры


© Copyright 2006. WebTexts. Тексты, представленные на этом сайте, могут свободно распространяться при условии сохранения ссылок на автора.



Рускаталог.ком - каталог русскоязычных сайтов Украина онлайн МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов