ПелетиСтатья - Контент-издательство WebTexts

Пелети

Сировина для виробництва

Сировиною для виробництва гранул можуть бути торф, деревні відходи: кора, тирса, тріска і інші відходи лісозаготівлі, а також відходи сільського господарства: відходи кукурудзи, солома, відходи круп'яного виробництва, лушпиння соняшника і тому подібне.

Технологія виробництва

Виробництво гранул почалося в 1947 році. Сировина (тирса, кора і т. д.) поступає в дробильну машину, де подрібнюється до стану муки. Отримана маса поступає в сушарку, з неї — в прес-гранулятор, де деревну муку стискують в гранули. Стискування під час пресування підвищує температуру матеріалу, лігнін, що міститься в деревині розм'якшується і склеює частки в щільні циліндри. На виробництво однієї тонни гранул витрачається 4—5 кубометрів деревних відходів. Готові гранули охолоджують, пакують в стандартну упаковку - поліетиленові або паперові мішки 12—40 кг, біг-беги (вагою 1 тонна) або доставляють споживачеві розсипом.

Переваги та недоліки

Паливні гранули — екологічно чисте паливо з вмістом попелу не більш 3%. При спалюванні гранул в атмосферу викидається рівно стільки СО2, скільки було поглинено рослиною під час зростання. Проте, якщо в місці зростання сировини довкілля містить токсини або радіоактивні речовини, то при спалюванні гранул ці речовини можуть бути викинуті в атмосферу. Так, через перевищення вмісту цезія 137 Італія повернула Литві близько 10 тисяч тонн біопалива. Гранули менш схильні до самозаймання, оскільки не містять пилу і спор, які також можуть викликати алергічну реакцію у людей. Гранули відрізняються від звичайної деревини високою сухістю (8—12 % вологи проти 30—50 % у дровах) і більшою — приблизно в півтора рази — густиною. Ці якості забезпечують високу теплотворну здатність в порівнянні з тріскою або дровами — при згоранні тонни гранул виділяється приблизно 5 тис. кВт-год тепла, що у півтора рази більше, ніж у звичайних дров. Низька вологість — це не лише перевага гранул як палива, але і проблема їх виробництва. Сушка може виявитися однією з основних статей витрат при виробництві паливних матеріалів з відходів деревообробки. Крім того, залежно від виробництва, збір, сортування і очищення сировини також можуть спричинити додаткові витрати. Процес сушки важливо ретельно спланувати, що дозволить зменшити ризики, пов'язані з якістю готової продукції, її собівартістю і пожежонебезпечністю виробництва. Кращим варіантом є виробництво біопалива з сухої стружки. Одна з найважливіших переваг гранул — висока і постійна насипна щільність, що дозволяє відносно легко транспортувати цей сипкий продукт на великі відстані. Завдяки правильній формі, невеликому розміру і однорідній консистенції, гранули можна пересипати через спеціальні рукави, що дозволяє автоматизувати процеси завантаження-розвантаження і також спалювання цього виду палива.

Якість і стандарти

Якість і вигляд гранул залежать від сировини і технології виробництва. Деревні гранули з великим вмістом кори зазвичай мають темний колір, а гранули зі знекореної деревини — світлий. В процесі виробництва — наприклад, при сушці — гранули можуть трохи «підгоріти» і тоді вони з білих стають сірими, хоча це не завжди позначається на таких споживчих якостях пелет як теплотворна здатність, зольність, міцність і стираність, тобто утворення дрібного пилу при транспортуванні за рахунок тертя гранул одна об одну. У різних країнах прийняті різні стандарти виробництва паливних гранул.

В США діє Standard Regulations & Standards for Pellets in the US: The PFI (pellet). Стандартом дозволено виробництво гранул двох сортів: «Преміум» і «Стандарт». «Преміум» повинен містити не більше 1 % золи, а «Стандарт» не більше 3 %. «Преміум» може застосовуватися для опалювання будь-яких будівель. На сорт «Преміум» припадає близько 95 % виробництва гранул в США. Сорт «Стандарт» містить більший об'єм кори або сільсько-господарських відходів. Стандарти визначають також щільність, розміри гранул, вологість, вміст пилу і інших речовин.

В Німеччині на паливні гранули прийнятий стандарт DIN 51731. Довжина — не більше 5 см, діаметр — від 4 до 10 мм. Вологість не більше 12 %, вміст пилу не більше 0,5%. Також діє і Din+ стандарт. У Австрії — стандарт ONORM М 7135.

Великобританія — The British Biogen Code of Practice for biofuel (pellets).

Швейцарія — SN 166000.

Швеція — SS 187120.

В Росії — стандарту на деревні паливні гранули не було ніколи.

В Україні аналогічно - немає своїх стандартів, тому виробники в Україні в основному спираються на німецькі DIN 51731 і Din+.

Статьи в разделе