"Антиконституційний шабаш"?

Те що Курочкіна замочили так зухвало, це тільки квіточки, те що найбільш-рейтингову передачу на УТ-1, „Толоку” закрили, це те ж тільки початок цензури, а те що це закриття було політично вмотивованим в мене особисто не викликає сумнівів. Бо як кажуть у кулуарах ВР, в ту ніч пан Прутніков, якого поставили на Держтелерадіо провів майже без сну, бо отримав за „Толоку” такого прочухану зверху, що ледь не позбавився своєї посади.

 Те що наїхали на Юру, хоч і бездарно, теж тривожить, якщо так наїзжають на відомого громадського діяча, то ніхто зі звичайних українців не може спати спокійно, бо виходить, що від прокурорівського „безпрєдєлу” в наш час можна врятуватися лише телекамерами і диктофонами журналістів, увага яких звичайному українцю не доступна.

Але найбільше бісить, відвертий цинізм влади, її тиск, відчуття власної безкарності, що без активної протидії громадськості рано чи пізно вильється в диктатуру неважливо кого чи чого, олігархів, криміналу чи Януковича, але в диктатуру.

Диктатура приходить дуже швидко, буває заснеш в одній країні де ніби була демократія, а прокидаєшся в іншій в диктаторській. Найкращий час для приходу диктатури це втома народу від політики, стабільність, і розчарування в політиці.

 З цієї точки зору прихід диктатури може цілком статися в кінці весни, коли антикризовикики наберуть 300 голосів, а остаточно вона утвердитися у вересні – якщо до літа не відбудеться чогось надзвичайно неприємного для влади. Бо літом люди зазвичай політично аморфні, й думають про відпустки, дачі, городи.

Більшість експертів, не дарма заявляють, що з цієї точки зору масові акції протесту як от запланована на 31 квітня, акція „Геть зРаду”, чи Марш на Київ - останній шанс для помаранчевих продемонстурвати їх силу. Як пише у своїй статті на УП, Валерій Писецький: „якщо марш провалиться, то у ПРУ будуть остаточно розв’язані руки. Усім стане ясно, що народ зневірився у своїх вчорашніх кумирах.” А там і до диктатури не далеко. І жити стане краще, жити стане веселіше, з вірою упокращення життя вже завтра, післязавтра, після-післязавтра але аж ніяк не сьогодні.

Найкраще в лапках в ситуації розібрався доктор всіх наук, людина епохи Кучми пан Табачник, хоча навіть Кучма навряд чи дозволив би собі робити такі заяви.

В свою очередь, желание объединенной оппозиции провести митинг, прокомментировал вице-премьер Дмитрий Табачник. По его словам, вчера председателю Верховной Рады Александру Морозу, премьеру Виктору Януковичу и народным депутатам Украины стало известно, "о том антиконституционном шабаше, который определенные политические силы будут пытаться провести в столице Украины в субботу и воскресенье", сообщает пресс-служба Партии регионов.

Стремление оппозиции вице-премьер назвал "тяжким грехом", поскольку оппозиция "пытается нарушить Конституцию". (!!!??? чи не брєд?) Он считает, что это неправильно как с точки зрения политической, так и "с точки зрения верующего человека устраивать в последнюю неделю перед Пасхой" такие мероприятия.

І тут як то кажуть Остапа понесло. Ви тільки вдумайтесь в слова віцепрем’єра! Якщо всілякі табачники, кісельови та їм подібні вважають антиконституційним святе конституційне право людей вийти на протест то тоді справи в української демократії й справді кепські. Спробував би він сказати щось подібне десь в Німеччині чи у Франції – його б одразу відправили у відставку.

І взагалі нашу владу як і опозицію треба змусити боятися нас з вами - народ, суспільство, громади. Влада повинна тремтіти від кожної думки про те що якщо вона щось учворить люди вийдуть на протест, влаштують страйк і не якийсь проплачений пікетик, а загальнонаціональні страйки, страйки студенстькі, шахтарські, підприємницькі, лікарські, освітянські, як це відбувається у нормальних здорових демократичних країнах.

Немає нічого кращого для добробуту людей - ніж налякана влада, тоді вона починає чухатися, підвищувати пенсії, думати про тарифи і різко говорити про демократію, як це вдало підтмітив нещодавно мій колега по ХВ Денис Булгак. Право людей на протест святий грааль будь-якої демократії, більше того в конституційних традиціях багатьох країн як то США, можна віднайти й право людей чинити супротив антинародній владі й режиму не тільки мирними способами.

З іншої сторони не немає нічого гіршого для демократії ніж влада яка відчуває себе безкарною, така влада рано чи пізно втрачає своє людське обличча, і забуває про інтереси і права людини, громадянина – що має бути найвищою цінністю для держави. Нажаль усе з кожним днем нівелюється, нехтується бюрократією, давно вона не отримувала по голові, від власного народу, і може ще рано братися за вила, але принаймні словом і якоюсь позицією варто нагадати цій владі кому вона слугує, і чий вона наймит.

А панові табачнику, і всім іншим невігласам від політики хотілося б нагадати цитати з нашої Конституції. Як от статті:

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Маємо з вами ще одне стратегічне завдання - заставити наших „діячів” визубрити Конституцію, щоб від них як від дошки відскакувало святе право людей вийти на акцію, протесту, мітинг, пікет.

Чим більше і чим частіше їх буде – саме волелюдних, щирих не проплачених віче – тим краще для нас усіх, тим більше ми налякаємо владу. Тільки заради цього не політичних кольорів і гасел, а заради того щоб підтримати право людей на протест, я піду на Майдан версії 2.0, і полякаю владу. А вона не дарма боїться, бо антикризовики чудово розуміють, що всіх не купиш, всі не продадуться. Прийди на Майдан 31 березня і не дай собі замовкнути!